„исельн≥сть попул¤ц≥њ ун≥кальних хижак≥в виведена ≥з критичного м≥н≥муму
ѕонад 10 рок≥в у риму триваЇ робота еколог≥в ≥з пор¤тунку м≥сцевоњ попул¤ц≥њ денних хижих птах≥в – гриф≥в ≥ сип≥в, чисельн≥сть ¤ких нещодавно була на критичному м≥н≥мум≥.
– ƒо середини XX стол≥тт¤ чисельн≥сть грифових птах≥в у риму була стаб≥льною, – розпов≥в кореспондентов≥ Ђƒн¤ї представник громадськоњ орган≥зац≥њ Ђ≈колог≥¤ ≥ св≥тї јндр≥й јртов. – ÷ьому спри¤ло насамперед пасовищне скотарство. Ќа кримських ¤йлах паслис¤ багатотис¤чн≥ отари овець, померл≥ тварини ставали здобиччю гриф≥в. ѕтахам не потр≥бно було далеко лет≥ти в≥д м≥сць гн≥здуванн¤. јле п≥зн≥ше, оск≥льки в≥вц≥ знищували рослинн≥сть ¤йл, випас заборонили, а Ќ≥к≥тська й Ѕабуган-¤йла ув≥йшли до складу римського запов≥дника в 1973 роц≥. ÷е р≥зко пог≥ршило кормову базу, чисельн≥сть птах≥в стала зменшуватис¤. ƒик≥ копитн≥ не могли вир≥шити проблему харчуванн¤ – вони в риму н≥коли не були чисельними, та й живуть ≥ гинуть вони найчаст≥ше в л≥с≥, де грифам побачити загиблу тварина складно, та й пролет≥ти в л≥сов≥й хащ≥, маючи розмах крил до трьох метр≥в, вони не можуть...
ритичному стану попул¤ц≥њ гриф≥в ≥ сип≥в спри¤в також розвал тваринницькоњ галуз≥ в 90-х роках. ƒо того ж ускладнили правила утил≥зац≥њ померлоњ худоби. ÷е ще б≥льше пог≥ршило умови житт¤ гриф≥в. ¬тративши доступний ≥ звичний корм, птахам довелос¤ шукати њжу по всьому п≥вострову (а, можливо, й за його межами), звертаючи увагу на см≥тники, др≥бних загиблих тварин, нав≥ть зм≥й. ƒоросл≥ птахи виживали, але завести й вигодувати потомство вдавалос¤ не вс≥м. ≤ чисельн≥сть гриф≥в продовжувала р≥зко скорочуватис¤...
„орн≥ грифи – найб≥льший птах ™вропи. ¬они чудово освоњли шир¤ючий пол≥т ≥ здатн≥ п≥дн≥матис¤ на к≥лька к≥лометр≥в у небо. —ьогодн≥ в риму живуть три види грифових птах≥в – чорний гриф, б≥логоловий сип, звичайний стерв'¤тник. —терв'¤тник, на жаль, з 60-х рок≥в не гн≥здитьс¤ в риму (¤к ≥ в ”крањн≥ в ц≥лому), в≥дзначаютьс¤ лише його залети. „орний гриф ≥ б≥логоловий сип – мешканц≥ г≥рського риму. –озмах крил чорного грифа може дос¤гати трьох метр≥в, а сипа – 2,8. ѕтахи мають феноменальний з≥р, потужний дзьоб. ¬еличезн≥ гн≥зда чорних гриф≥в – до трьох метр≥в у д≥аметр≥, прихован≥ в≥д ц≥кавих очей у недоступних скельних н≥шах. ќбидва види кримських грифових птах≥в охорон¤ютьс¤ в ”крањн≥. ќсновний документ, безпосередньо спр¤мований на охорону р≥дк≥сних вид≥в у крањн≥, – „ервона книга ”крањни („ ”). ” 2009 роц≥ вийшло третЇ виданн¤ „ ”; в ¤кому обом видам кримських грифових птах≥в присвоЇно категор≥њ Ђуразливийї. ” свою чергу, закони ”крањни Ђѕро охорону навколишнього природного середовищаї, Ђѕро тваринний св≥тї, Ђѕро природно-запов≥дний фондї встановлюють п≥двищен≥ вимоги до охорони вид≥в, занесених до „ервоноњ книги. р≥м того, частиною украњнського законодавства стали т≥ м≥жнародн≥ конвенц≥њ, до ¤ких ”крањна приЇдналас¤. √рифи охорон¤ютьс¤ онвенц≥Їю з охорони дикоњ флори й фауни та природних середовищ перебуванн¤ в ™вроп≥ (Ѕернська конвенц≥¤, 1979), що п≥дписана ”крањною в 1996 роц≥, ратиф≥кована – в 1999 р. „орний гриф ≥ б≥логоловий сип включен≥ до ƒодатку 2 онвенц≥њ (список вид≥в тварин, що п≥дл¤гають особлив≥й охорон≥). «окрема, дл¤ таких вид≥в заборонен≥ Ђвс≥ форми навмисного вилову й утриманн¤...ї (ст. 6). онвенц≥¤ про збереженн¤ м≥груючих вид≥в тварин (Ѕоннська конвенц≥¤, 1979) п≥дписана й ратиф≥кована ”крањною в 1999 роц≥. ќбидва види кримських гриф≥в включен≥ до ƒодатку 2 онвенц≥њ – дл¤ вид≥в, включених до цього додатку, передбачаЇтьс¤ укладанн¤ спец≥альних угод щодо њхньоњ охорони. римськ≥ грифи охорон¤ютьс¤ й онвенц≥Їю про м≥жнародну торг≥влю видами дикоњ фауни й флори, що перебувають п≥д загрозою зникненн¤ (CITES, ¬ашингтонська конвенц≥¤, 1973), до ¤коњ ”крањна приЇдналас¤ в 1999 роц≥. ¬она передбачаЇ жорсткий контроль торг≥вл≥ видами, внесеними до додатк≥в (кримськ≥ грифов≥ птахи включен≥ до ƒодатку 2 онвенц≥њ).
оли кримськ≥ екологи почали операц≥њ з пор¤тунку гриф≥в ≥ сип≥в, њх було менше двох дес¤тк≥в.
“≥льки за останн≥ роки екологи проводили регул¤рн≥ п≥дгод≥вл≥ хижих птах≥в, проведено 12 обл≥к≥в, п≥дготовлено науков≥ обгрунтуванн¤ дл¤ розширенн¤ двох ≥снуючих ≥ створенн¤ двох нових запов≥дних територ≥й гн≥здуванн¤. ” результат≥ чисельн≥сть птах≥в була виведена ≥з критичного м≥н≥муму, однак ≥ сьогодн≥ њхн¤ к≥льк≥сть критично мала – в риму чорних гриф≥в нараховуЇтьс¤ 50Ч60 птах≥в, сип≥в – близько 120. ј птах≥в, що гн≥зд¤тьс¤, не б≥льше половини в≥д загальноњ к≥лькост≥. « огл¤ду на те, що пташен¤ в гриф≥в одне, що виходжують вони його близько п≥вроку, уразлив≥сть попул¤ц≥й обох вид≥в дуже висока. √ромадська орган≥зац≥¤ Ђ÷ентр еколог≥чного здоров'¤ї п≥дготувала проект ѕлану д≥й з≥ збереженн¤ хижих птах≥в-падальник≥в, що направлений кер≥вництву крањни й органам влади риму. ќрган≥зац≥¤ також веде широку ≥нформац≥йну роботу – створено ф≥льм про кримських гриф≥в, матер≥али про них публ≥кують кримськ≥ «ћ≤...
– —аме кормова база Ї основним обмеженн¤м росту попул¤ц≥й грифових птах≥в ≥ сьогодн≥, – розпов≥даЇ јндр≥й јртов. – ќстанн≥ми роками в≥дходи тваринницьких ≥ м'¤сопереробних п≥дприЇмств Ї найважлив≥шою частиною њхнього рац≥ону. ѕоступове в≥дновленн¤ тваринництва (в тому числ≥ – по¤ва отар овець у степовому риму) привело й до пов≥льного зб≥льшенн¤ чисельност≥ грифових птах≥в. јле, кр≥м обмеженост≥ кормовоњ бази, ≥снують й ≥нш≥ загрози – занепокоЇнн¤ й браконьЇрство. « огл¤ду на те, що гн≥здовий пер≥од грифових птах≥в припадаЇ на весну й л≥то, – а в риму це курортний сезон! – значенн¤ занепокоЇнн¤ зростаЇ багаторазово. Ќаприклад, п≥д час пересувань багатотис¤чного загону турист≥в у √≥рському риму потурбован≥ чорн≥ грифи можуть залишити гн≥здо. ўе б≥льше занепокоЇнн¤ запод≥юють птахам моторизован≥ туристи – на джипах, мотоциклах ≥ квадроциклах...
ЅраконьЇри ловл¤ть дорослих птах≥в, забирають пташен¤т ≥з гн≥зд. ѕот≥м птахи опин¤ютьс¤ в зоопарках, ресторанах, у фотограф≥в. Ќайг≥рший вар≥ант – птах≥в убивають заради виготовленн¤ опудал. ” 2006 роц≥ з п'¤ти житлових гн≥зд чорного грифа (за межами римського запов≥дника) браконьЇри забрали пташен¤т. —корочуЇ чисельн≥сть ≥ Ђнепр¤меї браконьЇрство – птахи потрапл¤ють у пастки, поставлен≥ на ≥нших тварин, стають жертвами отруйних приманок. —в≥й внесок у скороченн¤ природних попул¤ц≥й кримських гриф≥в внос¤ть ≥ надзвичайн≥ ситуац≥њ – пожеж≥, зат¤жна холодна погода, сильн≥ дощ≥ й в≥три, з≥ткненн¤. “ак один ≥з гриф≥в потрапив у дендрозоопарк римського природного запов≥дника п≥сл¤ з≥ткненн¤ з≥ ст≥ною багатоповерхового будинку.
÷≥ й багато ≥нших загроз були ви¤влен≥ й проанал≥зован≥ п≥д час виконанн¤ проекту Ђ√рифи на римському п≥востров≥ї, що виконувавс¤ в 2002Ч2007 роках за п≥дтримки ‘ранкфуртського зоолог≥чного товариства. р≥м оц≥нки загроз, екологи орган≥зували обл≥к ≥ п≥дгод≥влю птах≥в, ви¤вили нов≥ м≥сц¤ гн≥здуванн¤, почали веденн¤ кадастру гн≥зд, вивчили багато питань б≥олог≥њ цих ун≥кальних птах≥в. «араз кримськ≥ екологи з Ђ÷ентру еколог≥чного здоров'¤ї реал≥зують уже ≥нший проект ≥з п≥дтримки стаб≥льност≥ украњнських попул¤ц≥й грифових птах≥в, розрахований на 2009Ч2010 роки й п≥дтриманий ѕосольством √олланд≥њ в ”крањн≥. ≈кологи провод¤ть мон≥торинг ≥ охорону м≥сць гн≥здуванн¤, обл≥ки й п≥дгод≥вл≥ птах≥в, ведуть науков≥ прац≥. Ќа жаль, ус≥ ц≥ роботи грунтуютьс¤ на ентуз≥азм≥ еколог≥в ≥ на коштах м≥жнародних грант≥в. якщо м≥сцев≥ органи влади приймуть розроблений план д≥й з охорони р≥дк≥сних птах≥в, њхн¤ попул¤ц≥¤ буде ще в б≥льш≥й безпец≥. —итуац≥¤ вимагаЇ б≥льш р≥шучих д≥й, участ≥ риму в м≥жнародних програмах, створенн¤ спец≥альноњ м≥жв≥домчоњ ком≥с≥њ з охорони р≥дк≥сних вид≥в та вид≥в п≥д загрозою дл¤ орган≥зац≥њ збереженн¤ ун≥кальноњ б≥олог≥чноњ розмањтост≥ риму.
ј¬“ќ–: ћ» ќЋј —≈ћ≈Ќј, —≤ћ‘≈–ќѕќЋ№
