29-30 жовтн¤ на баз≥ л≥согосподарських п≥дприЇмств «акарпатського обласного управл≥нн¤ л≥сового та мисливського господарства в≥дбулась вињзна колег≥¤ ƒержкомл≥сгоспу.
¬ робот≥ колег≥њ вз¤в участь заступник голови «акарпатськоњ облдержадм≥н≥страц≥њ √облик ¬. ¬.
”часники вињзного зас≥данн¤ ознайомились з роботою пов≥тр¤но-трелювальноњ установки ЂЎтайнерї KSK-16, огл¤нули новозбудован≥ д≥л¤нки л≥совоњ дороги в √оверл≥вському л≥сництв≥ та в≥дновлен≥ обТЇкти ( дороги, берегоукр≥пн≥ п≥дп≥рн≥ ст≥нки), що постраждали п≥сл¤ липневоњ повен≥ 2008 року.
ѕ≥д час пленарного зас≥данн¤, ¤ке в≥дбулось в прим≥щенн≥ «акарпатського облуправл≥нн¤, було розгл¤нуто р¤д актуальних питань веденн¤ л≥сового господарства та зокрема в арпатському рег≥он≥. важливих питань .
1. ѕ≥дсумки господарсько-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ галуз≥ за 9 м≥с¤ц≥в 2009 року.
ƒержавний ком≥тет л≥сового господарства ”крањни зб≥льшив в≥драхуванн¤ до держбюджету. Ќа кожну отриману з державноњ скарбниц≥ гривню, п≥дприЇмства галуз≥ повернули держав≥ 2,2 грн.
ѕ≥дприЇмства л≥сового господарства ”крањни забезпечили виконанн¤ основних запланованих л≥согосподарських заход≥в за 9 м≥с¤ц≥в 2009 року.
” л≥сових розсадниках на площ≥ 410 га пос≥¤но нас≥нн¤ деревинних ≥ чагарникових пор≥д. «окрема: сосни 150 га, дуба 113 га. ¬ирощеного в л≥сових розсадниках садивного матер≥алу буде достатньо дл¤ забезпеченн¤ програми в≥дтворенн¤ л≥с≥в 2010 року.
” повному обс¤з≥ виконано запланован≥ протипожежн≥ заходи.
ќбс¤г самов≥льних рубок деревини зменшивс¤ на 4,4 тис. куб. м.
ѕокращено роботу з охорони тваринного св≥ту. Ќа порушник≥в правил полюванн¤ складено 5058 протокол≥в, що на 583 протоколи б≥льше н≥ж за в≥дпов≥дний пер≥од минулого року.
√алузь маЇ позитивну тенденц≥ю реал≥зац≥њ продукц≥њ: червень Ц 87%, липень Ц 98%, серпень Ц 104%, вересень Ц 108%. ≤ це при загальному скорочен≥ обТЇм≥в загот≥вл≥ деревини Ц на 18% прот¤гом року.
¬ипуск продукц≥њ з 1 куб≥чного метра деревини зр≥с на 12%.
„истий прибуток за ≤ п≥вр≥чч¤ 2009р склав 18,9 млн. грн.
«агальна сума в≥драхувань до бюджет≥в вс≥х р≥вн≥в, пенс≥йного та соц≥альних фонд≥в за 9 м≥с¤ц≥в 2009 року с¤гнула 665,7 млн. грн. ¬ тому числ≥: до м≥сцевих бюджет≥в перераховано Ц 119,8 млн. грн.; до ѕенс≥йного фонду Ц 262,9 млн. грн.; до фонд≥в соц≥ального страхуванн¤ Ц 34,8 млн. грн.; до держбюджету за спец≥альне використанн¤ л≥сових ресурс≥в сплачено Ц 126,7 млн. грн.;
—ередн≥й р≥вень зароб≥тноњ платн≥ зр≥с на 3%.
—в≥дченн¤м ефективност≥ роботи л≥совоњ галуз≥ Ї також проведенн¤ заход≥в з под≥лу л≥с≥в на категор≥њ та визначенн¤ особливо-захисних л≥сових д≥л¤нок по 8 обласних управл≥нн¤х л≥сового ≥ мисливського господарства ”крањни. Ќа виконанн¤ постанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16.05.2007 року є733 так≥ роботи проведен≥ у ¬≥нницьк≥й, ∆итомирськ≥й, ≥ровоградськ≥й, Ћьв≥вськ≥й, ѕолтавськ≥й, –≥вненськ≥й, ’ерсонськ≥й ≥ „ерн≥г≥вськ≥й област¤х. «окрема до запов≥дного фонду в≥дведено 14,7% л≥с≥в п≥дпор¤дкованих ƒержкомл≥сгоспу ”крањни. Ќа даний час в≥н нал≥чуЇ 3 тис¤ч≥ обТЇкт≥в природно-запов≥дного фонду, на площ≥ майже 1,1 млн. га.
2. ƒотриманн¤ вимог ѕравил рубок головного користуванн¤ в г≥рських л≥сах арпат.
«важене л≥сокористуванн¤ спри¤ло позитивним зм≥нам в л≥совому фонд≥ арпатського рег≥ону.
ƒержкомл≥сгосп пров≥в перев≥рки л≥согосподарських п≥дприЇмств «акарпатського, ≤вано-‘ранк≥вського, Ћьв≥вського ≥ „ерн≥вецького обласних управл≥нь л≥сового та мисливського господарств на дотриманн¤ вимог ѕравил рубок головного користуванн¤ в г≥рських л≥сах арпат. ¬становлено, що п≥дприЇмствами забезпечено еколог≥чно-збалансоване л≥сокористуванн¤ в рег≥он≥ арпат.
‘актичн≥ обс¤ги рубок головного користуванн¤ не перевищують л≥м≥ту, визначеного затвердженими розрахунковими л≥сос≥ками. ќбс¤ги вказаних рубок за останн≥ 4 роки в ц≥лому зменшен≥ до 80-85% розрахункових л≥сос≥к.
ѕлоща л≥с≥в з особливим режимом користуванн¤ (що виконують захисн≥, охоронн≥ та рекреац≥йно-оздоровч≥ функц≥њ) зросла на 228 тис. га (на 41%) ≥ становить 49% њх загальноњ площ≥. «агальний запас деревини зб≥льшивс¤ на 14% (дор≥внюЇ 455 млн. куб. м). «апаси стиглих ≥ перестиглих деревостан≥в зросли на 3% (на 2,5 млн. куб. м) ≥ на сьогодн≥ становл¤ть 87 млн. куб. м. –озрахункова л≥сос≥ка зменшена на 13%, або 258 тис. куб. м, а площа суц≥льних зруб≥в головного користуванн¤ зменшена у 1,7 рази.
—еред недол≥к≥в зазначено, що на окремих п≥дприЇмствах в≥дведенн¤ насаджень п≥д рубки головного користуванн¤ на 2010 р≥к зд≥йснено не в повному обс¤з≥; подекуди недотриман≥ орган≥зац≥йно-техн≥чн≥ вимоги рубок головного користуванн¤ щодо розм≥р≥в ≥ в≥дстан≥ м≥ж л≥сос≥ками; а також заф≥ксован≥ порушенн¤ вимог щодо сезону проведенн¤ рубок в букових л≥сах.
ќкремого втручанн¤ потребують деревостани, де спостер≥гаЇтьс¤ значне всиханн¤ ¤линник≥в р≥зного в≥ку (вкрапленн¤ всередин≥ л≥сових масив≥в, по хребтах, вздовж дор≥г та водоток≥в, на р≥зних за експозиц≥Їю схилах, тощо). ќдн≥Їю з причин всиханн¤ Ї значне розповсюдженн¤ стовбурових шк≥дник≥в та кореневоњ губки. ќтже сл≥д звернути увагу на посиленн¤ проф≥лактичних заход≥в боротьби ≥з хворобами та шк≥дниками в цих насадженн¤х.
PS: "ѕравила рубок головного користуванн¤ в г≥рських л≥сах арпат", що затверджен≥ постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 22.10.2008р є929, врегульовують зд≥йсненн¤ загот≥вл≥ деревини в пор¤дку спец≥ального використанн¤ л≥сових ресурс≥в на засадах невиснажливого л≥сокористуванн¤ ≥з застосуванн¤м еколог≥чно ор≥Їнтованих метод≥в.
ѕередбачено, що плануванн¤ ≥ загот≥вл¤ деревини провод¤тьс¤ за водозб≥рним принципом ≥з впровадженн¤м еколого-безпечних вид≥в рубок, ¤к≥ широко застосовуютьс¤ в г≥рських л≥сах ™вропейських крањн.
” зм≥шаних ≥ лист¤них деревостанах загот≥вл¤ деревини проводитьс¤ ≥з застосуванн¤м виб≥рковоњ та поступовоњ систем. ѕри цьому в два рази зменшуЇтьс¤ площа л≥совоњ д≥л¤нки, ¤ка в≥дводитьс¤ до загот≥вл≥ деревини залежно в≥д категор≥њ л≥с≥в.
«аборонен≥ суц≥льн≥ рубки у зм≥шаних ¤линових л≥сах. ¬иключенн¤м Ї чист≥ ¤линов≥ насадженн¤, що пошкоджен≥ в≥тровалами. ¬ них допускаЇтьс¤ вузько-л≥сос≥чний вид рубок з обмеженн¤м площ≥, ¤ка зменшена в 1,7-3 рази.
«б≥льшен≥ терм≥ни примиканн¤ д≥л¤нок, що даЇ можлив≥сть б≥льш ефективно використовувати водо-регулюючу роль л≥су.
«аборонено прокладанн¤ трелювальних волок≥в по руслах пост≥йних ≥ тимчасових водоток≥в та навколо виток≥в р≥чок.
«аборонен≥ рубки в букових л≥сах з 1 травн¤ до 1 жовтн¤.
¬иб≥рков≥ та поступов≥ рубки провод¤тьс¤ ≥з використанн¤м природоохоронних технолог≥чних процес≥в ≥ систем машин, ¤к≥ забезпечують збереженн¤ дерев ≥ п≥дросту, що залишаютьс¤.
3. ’≥д в≥дновлюваних роб≥т на обТЇктах, що постраждали в насл≥док повен≥ 23-27 липн¤ 2008 року в арпатському рег≥он≥.
Ћипневий паводок 2008 року в 34 л≥согосподарських п≥дприЇмствах арпатського рег≥ону знищ≥в 933 обТЇкти л≥совоњ ≥нфраструктури.
«г≥дно з Ђ√енеральним планом проведенн¤ ремонтних ≥ в≥дновлюваних роб≥тї, затвердженого аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 30.12.2008р є 59347/35/1-08, в≥дбудови потребували 1220 к≥лометр≥в л≥сових дор≥г, 7 дамб, 11 451 погонних метр≥в п≥дп≥рних ст≥нок, 96 перепускних труб, 259 мост≥в та 261 малий м≥сток.
ƒл¤ зд≥йсненн¤ першочергових заход≥в по забезпеченню в≥дновлюваних роб≥т розпор¤дженн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 6 серпн¤ 2008р є1083-р з –езервного фонду держбюджету було вид≥лено 90 млн. грн. « ¤ких на сьогодн≥ освоЇно 89 571,2 тис. грн., що становить 99,5%.
¬с≥ в≥дновлюван≥ роботи на постраждалих обТЇктах л≥с≥вники «акарпатського, ≤вано-франк≥вського, Ћьв≥вського ≥ „ерн≥вецького обласних управл≥нь л≥сового ≥ мисливського господарств провели практично самотужки. ќск≥льки сили ≥ техн≥чн≥ ресурси буд≥вельних та дорожньо-ремонтних орган≥зац≥й, ¤к≥ планувалос¤ зад≥¤ти на в≥дновлюваних роботах, були зад≥¤н≥ на обТЇктах загальногосподарськоњ та соц≥альноњ ≥нфраструктури арпатського рег≥ону.
«г≥дно ≥з за¤вками л≥сгосп≥в було придбано 30 самоскид≥в, 28 екскаватор≥в, 15 бульдозер≥в, 1 автогрейдер ≥ 2 дробильн≥ ковша. Ќа це витратили 41 205, 8 тис. грн. вид≥лених кошт≥в. «а допомогою ц≥Їњ техн≥ки на сьогодн≥ в≥дновлено та в≥дремонтовано:
р≥м того, п≥дприЇмствами ƒержкомл≥сгоспу ”крањни надавалас¤ допомога м≥сцевим громадам. Ћ≥с≥вники допомагали в≥дновлювати с≥льськ≥ дороги та п≥дТњдн≥ шл¤хи, ремонтували обТЇкти соц≥ального значенн¤ Ц школи, дитсадки, тощо.
Ќа сьогодн≥ перед л≥с≥вниками арпатського рег≥ону поставлене додаткове завданн¤ Ц буд≥вництво нових л≥сових дор≥г. «аплановано, що прот¤гом наступного року мережа л≥сових дор≥г в арпатах зб≥льшитьс¤ на 110 км. «агалом же в ”крањн≥ заплановано збудувати 230 км л≥сових дор≥г, з них за власн≥ кошти п≥дприЇмств л≥совоњ галуз≥ 70 км ≥ 160 км при умов≥ державного ф≥нансуванн¤. (ƒов≥дка: в јвстр≥њ на 1 тис. га л≥су припадаЇ 33,3 км л≥сових дор≥г, в ”крањн≥ трохи б≥льше 3,5 км)
олег≥¤ зазначила, що л≥сова галузь виконала завданн¤ щодо подоланн¤ насл≥дк≥в повен≥.
PS: ќсновними причинами виникненн¤ стих≥йного лиха в липн≥ минулого року, за висновками науковц≥в, були: надм≥рна к≥льк≥сть опад≥в, що значно перевищувала водо-регулюючу здатн≥сть л≥су (за 5 дн≥в випало 2, а в окремих районах 3 м≥с¤чн≥ норми дощу); висока насичен≥сть вологою л≥сових масив≥в у передпаводковий пер≥од; недостатн≥й догл¤д за руслами р≥чок, поток≥в ≥ дорожньою мережею; в≥дсутн≥сть ц≥л≥сноњ системи г≥дротехн≥чних споруд та несвоЇчасне ≥ неповне проведенн¤ протиероз≥йних ≥ протизсувних заход≥в.
ѕриложени¤: фото 1 фото 2 фото 3
ѕо материалам: http://dklg.kmu.gov.ua см. в формате PDF (307 kB)
”знай больше о природе нашей области! http://kharkovskiy-eco.narod.ru/