10 июл¤ 2010 г.
2 липн¤ 2010 року √олова ’арк≥вськоњ обласноњ ради „ернов —.≤. в≥дв≥дав ƒержавне п≥дприЇмство Ђ√ут¤нське л≥сове господарствої.
Ќачальник ’арк≥вського обласного управл≥нн¤ л≥сового та мисливського господарства ћус≥Їнко —.≤. допов≥в про роботу п≥дпор¤дкованих п≥дприЇмств управл≥нн¤ в поточному роц≥, а також про перспективи розвитку енергозбер≥гаючих технолог≥й в л≥совому господарств≥ област≥.
Ќа сьогодн≥шн≥й час в адм≥н≥стративно-господарському в≥дношенн≥ ƒѕ Ђ√ут¤нський л≥сгоспї складаЇтьс¤ ≥з 8 виробничих п≥дрозд≥л≥в ¤к≥ розташовано на територ≥њ двох район≥в. ” Ѕогодух≥вському район≥ знаход¤тьс¤ √ут¤нське, Ѕогодух≥вське та Ўар≥вське л≥сництва, транспортний та л≥сопромисловий цехи, у раснокутському район≥ - ¬олодимир≥вське, ѕархом≥вське та раснокутське л≥сництва. ÷ентральна садиба л≥сгоспу знаходитьс¤ у смт. √ути.
«агальна площа л≥сгоспу становить 31105 га, з нењ вкрита л≥сом 27676 га. ўодо породного складу, то 50% складають твердолист¤н≥ породи ( в основному дуб), 47% – хвойн≥ породи (сосна) та 3% мТ¤колист¤н≥ породи. ” цьому роц≥ посаджено л≥сових культур на площ≥ 58 га.
ƒогл¤д за л≥сними культурами прот¤гом поточного року заплановано провести на площ≥ 739 га. —ередньообл≥кова чисельн≥сть працюючих в екв≥валент≥ повноњ зайн¤тост≥ станом на 01.06.2010 р. становить 285 чол., середньом≥с¤чна зароб≥тна плата прац≥вника склала 1259 грн.
« 1.06.2010 р. встановлено м≥с¤чну тарифну ставку роб≥тника на к≥нно-ручних роботах на р≥вн≥ 902 грн., в звТ¤зку з цим загальне п≥двищенн¤ зароб≥тноњ плати складаЇ 46%. —ередньом≥с¤чна зароб≥тна плата до к≥нц¤ року становитиме близько 2300 грн.
«а ≤ п≥вр≥чч¤ поточного року реал≥зовано продукц≥њ на суму 4 млн. 250 тис. грн., ≥з ¤коњ 547 тис. грн. ( 13,0 %) склали експортн≥ поставки. ѕ≥дприЇмством заключено контракти на поставку продукц≥њ на експорт ≥з р¤дом закордонних ф≥рм. ƒо перел≥ку крањн з ¤кими сп≥впрацюЇ п≥дприЇмство входить ѕольща, —ловак≥¤, јнгл≥¤, Ќ≥меччина, ¬≥рмен≥¤ та “уреччина. ќкр≥м веденн¤ л≥сового господарство п≥дприЇмство займаЇтьс¤ ≥ переробкою деревини. Ћ≥сопромисловий цех знаходитьс¤ на центральн≥й садиб≥ л≥сгоспу, до його складу вход¤ть 3 цехи, два з ¤ких обладнан≥ л≥н≥¤ми дл¤ виробництва пил¤них заготовок р≥зних пор≥д ≥ один л≥сопильною рамою дл¤ виробництва пиломатер≥ал≥в.
«а ≤ п≥вр≥чч¤ 2010 р. випуск продукц≥њ переробки склав 762 тис. грн., всього ж на р≥к заплановано 1 млн. 517 тис. грн. ” 2009 р. на баз≥ законсервованого цеху по виробництву хвойно-в≥там≥нноњ муки, ¤кий знаходитьс¤ у ¬олодимир≥вському л≥сництв≥ розпочато монтаж л≥н≥њ по виробництву паливних брикет≥в, у березн≥ поточного року вже зроблено пробний запуск ц≥Їњ л≥н≥њ ≥ на сьогодн≥ ведутьс¤ остаточн≥ роботи по њњ вдосконаленню.
¬веденн¤ в д≥ю ц≥Їњ л≥н≥њ даЇ можлив≥сть переробл¤ти в≥дходи в≥д рубок догл¤ду за л≥сом, порубков≥ залишки та в≥дходи в≥д переробки деревини, а також низько¤к≥сну сировину.
ѕродуктивн≥сть л≥н≥њ становить 1,5 т паливних брикет≥в в зм≥ну. ƒо к≥нц¤ року плануЇтьс¤ випустити близько 90 тон продукц≥њ, що дасть можлив≥сть отримати в≥д њх реал≥зац≥њ близько 100 тис. грн. Ќа л≥н≥њ працюЇ 3 чол. —ередн¤ зароб≥тна плата становить 1700 грн. –ентабельн≥сть њх випуску становить 3,2%.
«овс≥м скоро брикети попадуть в котли та будуть отоплювати прим≥щенн¤. “епловоњ енерг≥њ брикети вид≥л¤ють не менше вугл¤. “≥льки при цьому значно економ≥чн≥ та практичн≥, згод¤тьс¤ дл¤ б≥льшост≥ котелень. √оловний ≥нженер л≥сгоспу Ѕабак ќ.ќ. пов≥домив, що њхньою продукц≥Їю нав≥ть ѕ≥вденна зал≥зниц¤ зац≥кавилась. ’очуть пот¤ги отоплювати не вуглем, а гут¤нськими брикетами. јле все ж таки основн≥ замовники л≥сник≥в – с≥льськ≥ школи, дит¤ч≥ садки та фельдшерськ≥ пункти. ѕрограму енергозбереженн¤ облрада прийн¤ла ще р≥к тому. √олова облради „ернов —.≤. розпов≥в, що за пТ¤ть рок≥в, на ¤к≥ розрахована програма, влада потратить два м≥лл≥арда гривень.
оментар≥ харк≥вського еконароду: ¬ тепер≥шн≥х обласних чиновник≥в, зокрема у „ернова, вже стало Ђдоброюї традиц≥Їю замовчуванн¤ д≥йсно ≥снуючих проблем охорони довк≥лл¤. ј порушенн¤ вс≥х норм законодавства Ђ√ут¤нським л≥сгоспомї, ¤кий очолюЇ Ђзаслуженийї л≥с≥вник – м≥сцевий м≥л≥онер – Ќагорний ¬.ћ., зовс≥м не ц≥кавить голову облради.
∆одним словом не згадав —ерг≥й ≤ванович ≥ про те, що в минулому роц≥ у ƒѕ Ђ√ут¤нський л≥сгоспї б≥ло в≥д≥звано Ївропейську сертиф≥кац≥ю за системою FSC. ≤ хоча вона (FSC) досить непрозора ≥ суперечлива, та нав≥ть при таких Ђнизькихї стандартах Ђ√ут¤нський л≥сгоспї не впоравс¤ ≥з вимогами Ївропейц≥в. ўе б пак, це ж потр≥бно не т≥льки про власну кишеню дбати, а ще й хоч ¤кось про б≥ор≥зноман≥тт¤ рег≥ону думати.
ј що вже говорити про Ђзамороженийї Ќѕѕ Ђ—лобожанськийї? “амтешн≥ жител≥ памТ¤тають ¤кою ц≥ною в≥двойовували науковц≥ (справжн≥, Ђнепродажн≥ї) та екологи цей ун≥кальний б≥окомплекс у Ђхаз¤йновитихї гут¤нських л≥с≥вник≥в. як пан Ќагорний в р≥к створенн¤ нацпарку, на його майбутн≥й територ≥њ, проводив рубки головного користуванн¤. “а Ђ—лобожанськийї все ж таки створили! ≤ що? —тоњть нац≥ональна горд≥сть тепер у паперов≥й папц≥. Ѕо у д≥йсно природоохоронний стан ту ун≥кальну територ≥ю не посп≥шають переводити н≥ обласна рада, н≥ адм≥н≥страц≥¤. ƒорубуй, Ќагорний, все що залишилос¤, а з оп≥лок в≥кових сосен та дуб≥в, що п≥шли Ђчорнимї експортом за кордон, зроби нам, украњнц¤м, брикетики!
«а матер≥алами http://www.houlg.org.ua/news_2010_07_10.html
”знай больше о природе нашей области! http://kharkovskiy-eco.narod.ru/