Небольшая статья «Убийства «во благо» не бывает!» в межрайонной газете Харьковской области «Заря» (№97-98 от 12.12.2009 стр.4) могла бы и не привлечь наше внимание, если бы она не была подтверждением системного и регулярного нарушения законов Украины руководителями местного уровня, при полном бездействии областной разрешительной системы МВД Украины, областной экологической инспекции и органов санитарного и ветеринарного надзора.
Что можно сказать о душевном состоянии человека, на глазах которого убивают его домашнюю собаку, а если это животное безгранично любил ребенок? Это душевные травмы, которые нанес вооруженный человек простым гражданам Украины и которые останутся на всю жизнь.
К глубокому сожалению, эти чувства не понятны охотникам, которые постоянно говорят об охране природы и любви к нашим меньшим братьям. А как в принципе можно навести ствол на собаку?
К сожалению, эти вопросы находятся в плоскости морали, а в плоскости закона другие вопросы: чья подпись стоит под разрешением на незаконное применение огнестрельного оружия в населенном пункте, кто конкретно совершил противоправные действия (создал угрозу жизни людей), и кто понесет за это наказание? Будет ли доказано преступное бездействие соответствующих государственных служб?
ВБИВСТВА «ВО БЛАГО» НЕ БУВАЄ!
«Прийде час, коли людина буде
дивитись на вбивство тварини так, як
зараз дивиться на вбивство людини»
Леопардо да Вінчі
…От тільки час цей ніяк не настане. На вулицях Золочева продовжуються жахливі убивства – місцеві мисливці відстрілюють безпритульних собак. Хоча, чому безпритульних? Вбивають якраз домашніх, приручених і довірливих чотирилапих, що випадково вискочили за двір.
– Наших Жульку та Малючка застрелили прямо під хвірточкою... Собаки були доглянуті, привиті, жодних ознак агресії ніколи не проявляли, – розповідає мешканка вулиці Фрунзе, в якої після побаченої картини стався серцевий напад. Це був понеділок, 7 грудня, 9 година ранку. Невідомі особи з вогнепальної зброї в упір розстріляли собак, залишивши трупи тварин біля їх же домівки. Жах! Іншого слова не підбереш!
Телефоную до селищної ради і чую такі пояснення від голови Федорова Миколи Андрійовича:
– Так, сьогодні йде плановий відстріл. Всі дозволи на це ми отримали. І депутати, і керівництво РДА дали погодження, бо іншого шляху подолання цієї проблеми немає! В селищі безліч безпритульних собак, які вже не раз нападали на людей.
Отож, «гуманне» рішення було прийняте на вищому рівні. Але, скажіть, будь ласка, шановні керівники, чи не забули ви, бува, що користуватися вогнепальною зброєю в межах населених пунктів не можна – це по-перше! По-друге, в країні діє Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» і розстрілювати, а подекуди просто ранити та полишити помирати – це не тільки безжально, безбожно, а й досить серйозно карається.
Ваша мотивація: «немає іншого виходу» – більш нагадує дурне, замкнуте коло, в якому страждають і люди, і беззахисні тварини! Бо, як свідчить практика, подібне криваве дійство не тільки, повторюю, примітивне і жорстоке, а ще й малоефективне. Безпритульних собак менше не стає. Всіх тварин одночасно постріляти неможливо (скільки б смертельних рейдів поспіль не виїжджало), а популяція неодмінно відновиться, причому, в дуже короткий термін.
«Що ж робити?» – запитає читач. Все не так складно, правда, якщо трішки подумати та докласти деяких зусиль. Я не буду зараз наводити приклад європейських країн, де стерилізація є найдієвішим (і при цьому дійсно гуманним) методом зменшення кількості безпритульних тварин у містах. Звісно, вона розрахована в середньому на 5 років і передбачає певний розмах (не по три собачки на тиждень). Фінансування також необхідне. Але ми живемо в Україні, де не те що на собак коштів немає – старики голодають. Щоправда, ряд чиновників "умудряються" таки змінити за рік по декілька іномарок. З арифметичною прогресією зростання вартості автомобіля, звичайно...
Свій варіант запропонували сусіди-богодухівці. Вони відкрили в місті притулок для бездомних собак. І люди вже не жахаються бродячих тварин, і ті самі тварини – цілі, неушкоджені, неагресивні. Звісно, проблеми є й там, але крові та вбивств на вулицях не має!
...Замість епілога, хочеться навести вислів Махатма Ганді: «Про велич країни та її моральний стан можна судити з того, як в ній ставляться до тварин». Як у нас ставляться ми – вже знаємо…
І ще одне – православна істина говорить чітко: «Вбивства "во благо" не буває!»
Наталья Кириченко
Узнай больше о природе нашей области! http://kharkovskiy-eco.narod.ru/