24 »юл¤ 2009 г.
ƒепутатов призывают запретить вырубку лесов в ”краине
ƒепутат≥в закликають заборонити вирубку л≥с≥в в ”крањн≥
–¤д украњнських громадських орган≥зац≥й закликають ¬ерховну –аду ”крањни негайно ввести моратор≥й на вирубку л≥с≥в на територ≥њ ”крањни ≥ заборонити вив≥з за кордон деревини ≥ пиломатер≥ал≥в. “ак≥ заходи, на њхню думку, з часом допоможуть зупинити повторенн¤ стих≥йних лих у рег≥онах, що страждають в≥д повеней.
¬≥дпов≥дне зверненн¤ до ¬–, перших ос≥б крањни ≥ в≥дпов≥дальних чиновник≥в п≥дписали головний координатор √ромад¤нськоњ кампан≥њ Ђ‘орум пор¤тунку иЇваї ¬≥тал≥й „≈–Ќя’ќ¬—№ »…, голова Ќац≥онального еколог≥чного центру ”крањни ≤гор —≤–≈Ќ ќ, директор ињвського еколого-культурного центру ¬олодимир Ѕќ–≈… ќ, голова Ђ”крањнськоњ √ромадиї ≤гор Ў≈¬„≈Ќ ќ.
” зверненн≥, текст ¤кого маЇ в своЇму розпор¤дженн≥ ”Ќ≤јЌ, громадськ≥ орган≥зац≥њ закликали народних депутат≥в ”крањни ухвалити законопроект є 3035 Ђѕро моратор≥й на проведенн¤ суц≥льних рубок та вивезенн¤ за кордон деревини та пиломатер≥ал≥вї, ¤кий було внесено народним депутатом ”крањни в≥д ЂЌашоњ ”крањни Ц Ќародноњ самооборониї ёр≥Їм ј–ћј«≤Ќ»ћ 1 серпн¤ минулого року ≥ в≥дхилено ом≥тетом з питань еколог≥чноњ пол≥тики, природокористуванн¤ та л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи. «аконопроект передбачаЇ введенн¤ зазначених обмежень строком на 10 рок≥в. р≥м того, законопроектом вводитьс¤ пост≥йна заборона дл¤ приватних загот≥вник≥в на загот≥влю деревини на пн≥ в л≥сах ”крањни. ѕри цьому до вирубки дл¤ внутр≥шнього користуванн¤ дозвол¤ютьс¤ лише пошкоджен≥ дерева.
√ромадськ≥ орган≥зац≥њ нагадали, що масштабн≥ повен≥ в зах≥дних област¤х ”крањни, зокрема й у липн≥ 2008 року, Ї насл≥дком вирубки л≥с≥в у арпатах. ¬тративши за останн≥ 40 рок≥в значну частину л≥сового покриву, украњнськ≥ арпати неспроможн≥ утримувати вологу. ¬ода швидко ст≥каЇ в долини, створюючи масштабн≥ еколог≥чн≥ лиха. Ѕ≥льш густий л≥с затримав би частину дощовоњ води в горах, ≥ вона не потрапила б до р≥чки. —ус≥дн≥ з ”крањною ѕольща, —ловаччина ≥ –умун≥¤ вже дали соб≥ в≥дпов≥дь щодо ц≥Їњ небезпеки ≥ припинили промислову вирубку л≥су в “атрах ≥ арпатах, зазначають автори зверненн¤. ” Ўвейцарських јльпах паводок, под≥бний карпатському, ставс¤ майже 200 рок≥в тому. «`¤сувавши причину лиха, кер≥вництво ц≥Їњ крањни вже тод≥ в≥дмовилос¤ в≥д суц≥льних рубок в горах.
як зазначають в документ≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ, Ђ¤кщо найближчим часом не припинити злочинну вирубку л≥с≥в, то вже найближчим майбутн≥м ”крањна опинитьс¤ на меж≥ еколог≥чноњ катастрофи, тим паче, що процеси в природ≥ вже сьогодн≥ мають незворотний характерї.
јвтори зверненн¤ акцентували увагу на першочергов≥й необх≥дност≥ контролю за вирубкою л≥с≥в на територ≥њ украњнських арпат, що в≥дбуваЇтьс¤, незважаючи на в≥дпов≥дну постанову аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є 929 в≥д 22 жовтн¤ 2008 року Ђѕро затвердженн¤ ѕравил рубок головного користуванн¤ в г≥рських л≥сах арпатї, ¤ку було прийн¤то п≥сл¤ повеней ≥ ¤ка набрала чинност≥ з 1 с≥чн¤ 2009 року. «окрема, постанова обмежуЇ суц≥льну вирубку ≥ площу вирубуваних д≥л¤нок у арпатах ≥ зах≥дних област¤х ”крањни. якщо за д≥ючими в ”крањн≥ правилами дозволено рубку до 40Ц50 % дерев на 1 га л≥су, то дл¤ карпатських л≥с≥в цей показник становить не б≥льше 30 %.
Ђѕриводом дл¤ зверненн¤ стала безд≥¤льн≥сть проф≥льних ком≥тет≥в щодо нелегальних деревообробних ≥ л≥сопильних п≥дприЇмств, злочинну роботу ¤ких продовжують ф≥ксувати прокуратури б≥льшост≥ областей ”крањни. ѕри цьому руйн≥вн≥ повен≥ 1998, 2001 ≥ 2008 рок≥в, ¤к≥ принесли рекордн≥ економ≥чн≥ втрати ≥ людськ≥ смерт≥, не стали поштовхом дл¤ зм≥н у л≥сов≥й пол≥тиц≥ держави. —ьогодн≥ повторенн¤ повеней – це реальн≥сть, ¤кщо ¤кнайшвидше не заборонити бездумну вирубку л≥с≥в, ¤к≥ стають сировиною дл¤ приватних пилорамї, – зазначають у своЇму зверненн≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ.
јктив≥сти навели приклади незаконних рубок л≥с≥в, посилаючись на дан≥ прес-служби ћ¬— ”крањни, зг≥дно з ¤кими, на «акарпатт≥ в червн≥ цього року прац≥вники ƒержавноњ служби боротьби з економ≥чною злочинн≥стю викрили службових ос≥б одного з л≥сництва державного п≥дприЇмства, ¤ке заробило на незаконн≥й вирубц≥ л≥су близько 1,2 млн. грн. «гадан≥ службовц≥ п≥дроблювали документи ≥ зд≥йснили незаконну вирубку дерев породи бук ≥ ¤в≥р (всього 531 куб. м).
–азом з тим, автори звертають увагу на факти незаконноњ вирубки л≥с≥в у риму ≥ на сход≥ ”крањни: ЂЋ≥си в ≥нших област¤х вирубуютьс¤ част≥ше, н≥ж у арпатах, оск≥льки њх там менше, в≥дпов≥дно Ц вони ц≥нн≥ш≥ї.
“акож супротивники вирубки л≥с≥в звертають увагу на за¤ву прокурора ј– рим ¬олодимира Ѕќ… ј, ¤кий пов≥домив, що в липн≥ цього року в риму за прокурорськими протестами було скасовано 2 л≥сорубних квитка на рубку 57,8 гектара запов≥дника. «а його словами, ¤к правило, вирубка запов≥дника в риму ведетьс¤ п≥д вигл¤дом сан≥тарного очищенн¤ л≥су в≥д насл≥дк≥в пожеж≥. ÷ього року в≥домством порушено крим≥нальн≥ справи за фактами вирубки 689 дерев. ‘акт знищенн¤ здорових дерев п≥д вигл¤дом сан≥тарноњ рубки в ялтинському г≥рсько-л≥совому запов≥днику було заф≥ксовано у вересн≥ 2008 року в район≥ јлупки. «а даними прокуратури ј– рим, збитки в≥д роботи л≥соруб≥в обчислюютьс¤ сумами в≥д 325 тис. грн. до 1 млн. грн. на р≥к.
«а даними ’арк≥вськоњ м≥жрайонноњ природоохоронноњ прокуратури, в шести районах ’арк≥вськоњ област≥ минулого року вирубки дерев завдало держав≥ збитк≥в на б≥льш ¤к 1 млн. грн.
Ќа думку громадських актив≥ст≥в, сьогодн≥ необх≥дно прийн¤ти загальнодержавну програму збереженн¤ л≥с≥в ”крањни, що включаЇ розширенн¤ повноважень л≥совоњ охорони ≥ заборону експорту круглого л≥су ≥ пиломатер≥ал≥в, що, на њхню думку, спри¤тиме зменшенню нелегальноњ вирубки ≥ стимулюватиме ≥нвестиц≥њ в переробку л≥су.
—усп≥льним ≥ державним пр≥оритетом маЇ стати доведенн¤ р≥вн¤ л≥систост≥ до оптимального – понад 20 % в≥д загальноњ територ≥њ крањни, зараз р≥вень – 15 %.
√ромадськ≥ орган≥зац≥њ нагадують, що в кв≥тн≥ 2008 року ур¤д прийн¤в постанову, що заборон¤Ї зм≥ну ц≥льового використанн¤ л≥согосподарських земель. –азом з тим вони упевнен≥, що створенн¤ нових л≥с≥в можливе за рахунок малопродуктивних ≥ невикористовуваних с≥льськогосподарських земель.
«верненн¤ ≥з зазначеними пропозиц≥¤ми громадськ≥ орган≥зац≥њ направили народним депутатам ”крањни, ѕрезиденту ”крањни ¬≥ктору ёў≈Ќ ”, голов≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни ¬олодимиру Ћ»“¬»Ќ”, прем`Їр-м≥н≥стру ”крањни ёл≥њ “»ћќЎ≈Ќ ќ, генеральному прокурору ”крањни ќлександру ћ≈ƒ¬≈ƒ№ ” ≥ м≥н≥стру охорони навколишнього природного середовища ”крањни √еорг≥ю ‘≤Ћ≤ѕ„” ”.
як пов≥домл¤в ”Ќ≤јЌ, 23-27 липн¤ 2008 року в ≤вано-‘ранк≥вськ≥й, Ћьв≥вськ≥й, ¬≥нницьк≥й, „ерн≥вецьк≥й, «акарпатськ≥й ≥ “ерноп≥льськ≥й област¤х унасл≥док стих≥йного лиха (дуже сильн≥ дощ≥, що призвели до р≥зкого п≥дн¤тт¤ р≥вн¤ води в р≥чках арпатського басейну) було п≥дтоплено 784 населених пункти ≥ 44 тис. 945 будинк≥в.
ѕо материалам: http://www.unian.net
”знай больше о природе нашей области! http://kharkovskiy-eco.narod.ru/