ѕровести суц≥льну ≥нвентаризац≥ю та паспортизац≥ю захисних л≥сових насаджень на територ≥њ ”крањни, визначити стан, захисн≥ та л≥с≥внич≥ характеристики л≥сосмуг та масив≥в р≥зного ц≥льового призначенн¤, встановити еколого-економ≥чну ефективн≥сть ≥ розробити заходи з њх покращанн¤.
¬≥дм≥тити недосконал≥сть ≥ необгрунтован≥сть системи управл≥нн¤ л≥сами щодо положень з л≥сорозведенн¤, адже маЇ м≥сце неузгодженн¤ обл≥ку захисних л≥сових насаджень. “ак, розб≥жност≥ в статистиц≥ ƒержкомл≥сгоспу ≥ ”крдержл≥спроекту по створенню л≥сових культур в област¤х степового рег≥ону сл≥дуюч≥: у 2006 роц≥ ƒержкомл≥сгосп подаЇ 12045 га, проте ”крдержл≥спроект – 6178 га; у 2007 роц≥ ƒержкомл≥сгосп зв≥туЇ про 16264 га, а ”крдержл≥спроект про 9006 га. «начна к≥льк≥сть земель н≥ л≥совпор¤дниками, н≥ ботан≥ками, н≥ зоологами не обстежена. –оботи з л≥сорозведенн¤ у —тепу провод¤тьс¤ л≥сгоспами також на земл¤х, на ¤к≥ не маЇ акт≥в права пост≥йного користуванн¤, а отже з нец≥льовим використанн¤м бюджетних кошт≥в л≥сгоспами, без широкого залученн¤ населенн¤, громадських орган≥зац≥й й орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤, а також приватного п≥дприЇмництва. Ќа сьогодн≥ в≥дсутнЇ ч≥тке ≥нформац≥йне ≥ науково-техн≥чне забезпеченн¤ ¤к обл≥ку, так ≥ всього комплексу роб≥т, повТ¤заних з л≥сорозведенн¤м у —тепу, в т.ч. створенн¤м полезахисних л≥сових смуг, њх утриманн¤м.
–озробити онцепц≥ю степового л≥сорозведенн¤ з врахуванн¤м ≥снуючоњ Ќауковоњ концепц≥њ збалансованого розвитку агроекосистем ”крањни (ѕатика ¬.ѕ. јгроеколог≥чний журнал. Ц 2002.-є2.- —.10-14), онцепц≥њ сталого розвитку агроекосистем в ”крањн≥ на пер≥од до 2025 року (схвалена постановою ѕрезид≥њ ”јјЌ 13.032003 р. сп≥льним наказом по ћ≥нагропол≥тики, ћ≥некоресурс≥в ”крањни. Ц ., 2003. Ц 30 с.), онцепц≥њ еколог≥чного нормуванн¤ (”кр. Ќаук. ÷ентр охорони вод ћ≥некобезпеки ”крањни (наук. кер. ќ.√. ¬ласенко) ћ≥некобезпеки ”крањни (ј.ј.√ал¤па, “.ј.“урова). Ц ., 1997. -21 с.), окремих положень онцепц≥њ степового л≥с≥вництва (√ладун √.Ѕ., ривобоков ¬.ѕ. та ≥н., Ћ≥с у —тепу: основи сталого розвитку. «а наук. ред ‘урдичка ќ.≤.- .ќснова, 2006. Ц 496 с. ), де зазначаЇтьс¤, що науков≥ основи збалансованого розвитку агроекосистем базуютьс¤ на: оптим≥зац≥њ структури агроландшафт≥в ≥ удосконаленн≥ зональних систем землекористуванн¤; удосконаленн≥ м≥жгалузевоњ структури та адаптац≥њ с≥льськогосподарського виробництва щодо грунтово-кл≥матичних умов ≥ ресурсних можливостей; формуванн≥ зональних конкурентноздатних ресурсо- та енергозбер≥гаючих моделей ефективного веденн¤ с≥льськогосподарського виробництва на засадах природоохоронноњ орган≥зац≥њ територ≥њ, м≥жгалузевоњ оптим≥зац≥њ, в≥дтворенн¤ природно-ресурсного потенц≥алу та отриманн¤ продукц≥њ високоњ ¤кост≥; забезпеченн≥ збереженн¤, збагаченн¤ та невиснажливого використанн¤ б≥ор≥зноман≥тт¤ в агроландшафтах тощо.
ќбТЇкти захисного л≥сорозведенн¤ загальнодержавного значенн¤ мають створюватись ≥ контролюватись державними установами, њхн≥й перел≥к зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дною постановою ур¤ду. ≤нш≥ захисн≥ л≥сов≥ насадженн¤ розгл¤дають ¤к власн≥сть субТЇкт≥в адм≥н≥стративно-господарського управл≥нн¤ р≥зних ранг≥в або колективно-пайову власн≥сть (≥ в≥дпов≥дальн≥сть) аграрних акц≥онованих товариств, а також товариств з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю ≥ приватних п≥дприЇмств. ѕотр≥бно визначитись у кожному конкретному випадку, чи законодавчо закр≥пити оренду л≥сових полезахисних смуг до 5 га, або в ≥нших розм≥рност¤х, наприклад, км/км2, чи скористатис¤ правом серв≥туту, коли полезахисн≥ смуги надаватимутьс¤ л≥согосподарським п≥дприЇмствам (з правом проњзду виробникам с≥льгосппродукц≥њ ≥ т.≥н.). јле тут виникаЇ питанн¤ ¤к з ≥нвентаризац≥Їю л≥сосмуг (скор≥ш за усе за кошти м≥сцевого бюджету (тут знову, ¤кщо з втрат с≥льськогосподарстького та л≥согосподарського виробництва, то т≥льки на в≥дновленн¤ л≥сосмуг або створенн¤ нових, але не на ≥нвентаризац≥ю), та, ¤кщо прийме сес≥¤ облради, то за кошти обласного еколог≥чного фонду), так ≥ з посл≥дуючим ф≥нансуванн¤ л≥согосподарських догл¤д≥в при догл¤д≥ за полезахисними л≥сосмугами. ќбл≥к л≥сосмуг повинен зд≥йснити ƒержкомл≥сгосп сп≥льно з ƒержкомземом.
¬ закон≥ Уѕро агрол≥сомел≥орац≥юФ сл≥д закр≥пити полезахисн≥ смуги за землекористувачем ≥ зобовТ¤зати прийн¤ти землекористувача ц≥ л≥сосмуги в оренду в межах його землекористуванн¤ (тут вже треба розум≥ти, що мова про 5 га не йдетьс¤, отже треба внести зм≥ни й до Ћ≥сового кодексу, ¤кщо не йти шл¤хом серв≥туту). якщо фермер не захоче прийн¤ти л≥сосмугу, то потр≥бно внести зм≥ни до законодавства таким чином, щоб держава провела необх≥дн≥ заходи, але фермер в≥дшкодував понесен≥ втрати. ўоб зац≥кавити фермера, треба зменшити податок (внести коеф≥ц≥Їнт плати до податку за землю). «аборонити зм≥ну ц≥льового призначенн¤ захисних л≥сових насаджень, в т.ч. полезахисних л≥сосмуг.
«найти ≤нструкц≥ю про ≥нвентаризац≥ю ≥ л≥совпор¤дкуванн¤ в ”крдержл≥спроект≥, також ≤нструктивн≥ вимоги до впор¤дкуванн¤ л≥сових насаджень розробл¤лис¤ в Ќј”.
—л≥д доопрацювати ѕроект агрол≥сомел≥оративного устрою (ƒержкомзем сп≥льно з ћ≥нприроди), ¤ким в≥дновити службу агрол≥сомел≥орац≥њ при районних адм≥н≥страц≥¤х. ќск≥льки в ћ≥нјѕ Ї кошти (пункт 70 ѕрограма про створенн¤ захисних насаджень), то передбачити кошти на агрол≥сомел≥оративн≥ заходи. ¬нести зм≥ни до «акону Уѕро бюджетФ, щоб частина з податку на землю могла бути потрачена на агрол≥сомел≥орац≥ю. ÷≥кавим Ї створенн¤ механ≥зму, щоб фермери створювали полезахисн≥ смуги самост≥йно, але й тут потр≥бно дати настанови з њх створенн¤, адже њх повинн≥ створювати фах≥вц≥.
ўодо орган≥зац≥йних проблем з≥ створенн¤ полезахисних л≥сосмуг доц≥льно в найближчу перспективу зберегти генерального замовника – ћ≥н≥стерство јѕ , залишаючи ≥н≥ц≥ативу дл¤ адм≥н≥страц≥й р≥зного р≥вн¤, обТЇднань ≥ окремих землекористувач≥в. –оботи з≥ створенн¤ полезахисних л≥сових смуг, реконструкц≥њ, л≥с≥вничого догл¤ду можуть бути п≥льгов≥ у вид≥ безв≥дсоткових позик на вказан≥ роботи, зв≥льненн¤ в≥д сплати де¤ких податк≥в на час виконанн¤ роб≥т, а при значних обс¤гах – в≥дшкодуванн¤ кошт≥в; проектно-вишукувальн≥ роботи можуть зд≥йснюватис¤ науково-проектним ≥нститутом землеустрою, ’арк≥вд≥проагрол≥сом, ”крдерджл≥спроектом.
ѕри в≥дмов≥ землевласником надати земельн≥ д≥л¤нки п≥д створенн¤ полезахисних л≥сосмуг сл≥д встановити прогресивний податок з моменту п≥дписанн¤ в≥дпов≥дного розпор¤дженн¤ адм≥н≥страц≥¤ми р≥зних ранг≥в. ошти повинн≥ направл¤тись на в≥дпов≥дн≥ статт≥ держбюджету. ”триманн¤ вибраних д≥л¤нок може бути ≥ за кошти м≥сцевого бюджету, отриманих в≥д в≥драхувань втрат с≥льськогосподарського ≥ л≥согосподарського виробництва. –обити ставку на еколог≥чн≥ фонди, ¤к≥ працюватимуть ≥з конкретним фондоутримувачем, можна т≥льки при проведенн≥ ≥нвентаризац≥њ роб≥т з л≥сорозведенн¤, проте ≥ тут не об≥йтис¤ без бюджетних кошт≥в, в т.ч. загальнодержавних програм.
—л≥д доповнити ≥снуюч≥ законодавч≥ акти з агрол≥сомел≥орац≥њ з врахуванн¤м позиц≥й еколог≥в, ботан≥к≥в, зоолог≥в щодо пор¤дку в≥дведенн¤ земельних д≥л¤нок п≥д л≥сомел≥оративн≥ обТЇкти; внести зм≥ни в положенн¤ про право власност≥ та правила користуванн¤ л≥сомел≥оративними обТЇктами; врахувати методики визначенн¤ рег≥ональних еколог≥чних норматив≥в наповненн¤ природних ландшафт≥в л≥сомел≥оративними насадженн¤ми; внести зм≥ни до положень про ≥нвентаризац≥ю ≥ паспортизац≥ю л≥сомел≥оративних насаджень; вдосконалити пор¤док зд≥йсненн¤ державного контролю за використанн¤м земельних д≥л¤нок, в≥дведених п≥д л≥сомел≥оративн≥ обТЇкти, за станом та охороною насаджень.
¬ид≥лити особливо ц≥нн≥ д≥л¤нки степових ценоз≥в в межах адм≥н≥стративних областей цетрального та п≥вденно-сх≥дного рег≥он≥в за перел≥ками рослинних угруповань, що в≥днос¤тьс¤ до числа степових, охорон¤ютьс¤ «еленою книгою ”крањни, перел≥ком вид≥в рослин ≥ тварин, властивих степовим природним комплексам, занесених до „ервоноњ книги ”крањни, включених у ƒодатки до Ѕернськоњ конвенц≥њ.
ѕосилити державний контроль за дотриманн¤м чинного земельного, водного ≥ л≥сового законодавства при л≥сорозведенн≥, його м≥жв≥домчого удосконаленн¤ завд¤ки адаптац≥њ та гармон≥заац≥њ ≥з загальною еколог≥чною доктриною держави. ”згодити нову ц≥льову програму УЋ≥си ”крањниФ з «аконами ”крањни Уѕро мел≥орац≥ю земельФ, Уѕро загальнодержавну програму формуванн¤ нац≥ональноњ еколог≥чноњ мереж≥ ”крањни на 2000-2015 рокиФ, Уѕро еколог≥чну мережу ”крањниФ, Уѕершочергов≥ заходи щодо створенн¤ «ЋЌ на неуг≥дд¤х та в басейнах р≥чокФ, Уѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниФ, Уѕро охорону земельФ, Уѕор¤док консервац≥њ земельФ, Уѕро тваринний св≥тФ, Уѕро рослинний св≥тФ, положенн¤м Уѕро зелену книгу ”крањниФ, ™вропейського ≥ рег≥онального червоного списку та ≥н.
¬ р≥шенн≥ доц≥льно зазначити, що природн≥ степов≥ ландшафти не п≥дл¤гають зал≥сненню. —тосовно Ућетодичних рекомендац≥й щодо еколог≥чноњ оц≥нки д≥л¤нок степовоњ зони ”крањни на ¤ких плануЇтьс¤ створенн¤ штучних л≥сових насадженьФ (¬акаренко Ћ.), то документац≥¤ щодо д≥л¤нок, що пропонуютьс¤ до зал≥сненн¤, маЇ готуватис¤ сп≥льно обласними п≥дрозд≥лами л≥сового господарства ≥ обласними управл≥нн¤ми охорони навколишнього середовища та управл≥нн¤ми земельних ресурс≥в, оск≥льки пропонуЇтьс¤ в≥дновити агрол≥сомел≥оратор≥в у районних держадм≥н≥страц≥¤х. —л≥д ч≥тко розмежувати безпосередньо замовник≥в-фондоутримувач≥в за типами захисних л≥сових насаджень, ¤к≥, наприклад, повинн≥ утримувати, в.т.ч. полезахисн≥ смуги загальнодержавного значенн¤. ¬иходити з того, що п≥дрозд≥ли л≥сового господарства будуть готувати документац≥ю ≥ передавати њњ на погодженн¤ обласним управл≥нн¤м ћ≥нприроди навр¤д чи доц≥льно, оск≥льки у в≥данн≥ обласних управл≥нь л≥сового господарства немаЇ фах≥вц≥в з еколог≥чноњ експертизи, не кажучи про зоолог≥в, ботан≥к≥в, а займатис¤ п≥дбором й, тим б≥льше, перебором обгрунтувань д≥л¤нок п≥д зал≥сненн¤ справа навр¤д чи л≥с≥внича з точки зору њх вузькоњ квал≥ф≥кац≥њ. “а й на п≥дготовку документац≥њ навр¤д чи знайдутьс¤ в≥дпов≥дн≥ кошти у ƒержкомл≥сгоспу, оск≥льки до к≥нц¤ не визначено, кому мають належати ц≥ д≥л¤нки надал≥. —кор≥ше вибрати д≥л¤нки ≥з доц≥льних, ¤к≥ вже пропонуютьс¤ в результат≥ повноњ еколог≥чноњ експертизи п≥д зал≥сненн¤, Ї функц≥Їю л≥с≥вник≥в. “акож внести зм≥ни до Уѕор¤дку погодженн¤ природоохоронними органами матер≥ал≥в в≥дведенн¤ земельних д≥л¤нокФ в частин≥ запровадженн¤ обовТ¤зкового досл≥дженн¤ на¤вност≥ степових природних комплекс≥в ≥ вид≥в, занесених до „ервоноњ книги ”крањни на д≥л¤нках, що розгл¤даютьс¤ ¤к перспективн≥ дл¤ зал≥сненн¤.
«атвердити методики сталого управл≥нн¤ степовими пасовищами (регульоване стравленн¤, скошуванн¤, контрольован≥ пали тощо) ≥ в≥дновленн¤ степ≥в (пос≥в степових рослин на деградованих земл¤х, ≥нтенсивне боронуванн¤ з посл≥дуючим пос≥вом ≥ т.д.) поза межами ≥ в межах природоохоронних територ≥й, затвердити методики покращанн¤ степових ландшафт≥в.
—л≥д надати пропозиц≥ю ƒержкомл≥сгоспу спростувати рег≥ональн≥ показники оптимальноњ л≥систост≥ дл¤ центральних ≥ сх≥дних областей, ¤к≥ визвали ганебний скандал у —тепу.
ѕри розробц≥ н≥бито Унових рег≥ональних оптимальних показник≥вФ л≥систост≥ в у”крЌƒ≤Ћ√ј не враховувалис¤ важлив≥ розробки з цього питанн¤ ¬.¬.ƒокучаЇва, Ќ.‘.–еймерса, ј.ј.ћолчанова, ѕ.—.ѕастернака, ћ.ћ.ѕриходько, ¬.ѕ.Ћанд≥на, ќстапенко Ѕ.‘., ј.ј.—трочинського, —.ј.√енс≥рука, ≤.ѕ.—олов≥¤, я.ј.—малько, ¬.≤. оптЇва, Ќ.ѕ.—тоноги, ј.ќ.„ернишова, ј.ј.—енкевич, ћ.≤.ёдина, ј.ј. омлева, ќ.≤.ѕилипенко, ¬.ё.ёхновського ¬.ћ.≤вон≥на, ј.‘.ѕалад≥йчука, ™.—.ѕавловського, ћ.….ƒолг≥левича, √.Ўвебса, ћ.√.ѕетрова, ≤.√.«икова, невиправдано модиф≥ковано зад≥¤н≥ розробки ё.ѕ.Ѕ¤лловича.
ўодо перегл¤ду стратег≥њ л≥сорозведенн¤ на п≥вдн≥ вже декларувалос¤ на одн≥й ≥з колег≥й ƒержкомл≥сгоспу ”крањни, проте чи буде це виконано ?
—л≥д створити незалежну систему обл≥ку ≥ мон≥торингу не т≥льки процесу л≥сорозведенн¤, але й взагал≥ руху л≥сових земель в ”крањн≥. “ому пропонуЇтьс¤ вивести ”крдержл≥спроект з≥ структури ƒержкомл≥сгоспу ≥ передати його у в≥данн¤ ћ≥н≥стерства економ≥ки ”крањни з метою налагодженн¤ державного контролю. ” «верненн≥ до ѕрезидента ”крањни ¬.ј.√оловашк≥на в≥д 22.07.09 р.
подано узагальнену статистику ризик≥в л≥сорозведенн¤ у —тепу, у т.ч. ск≥льки культур загинуло, списано й не атестовано.
” п≥вденному та сх≥дному рег≥онах ”крањни максимально акцентувати увагу на в≥дновленн≥ втрачених та створенн≥ нових в≥трозахисних л≥сосмуг. ѕереважну частку нових площ, передбачених до зал≥сненн¤, акцентувати у ѕол≥ському та «ах≥дному рег≥онах ”крањни.
Ќеобх≥дно створити ћ≥жв≥домчу ком≥с≥ю з управл≥нн¤ степами, очевидно, п≥д головуванн¤м ћн≥стерства економ≥ки ≥ розробити та внести на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни проект «акону ”крањни Уѕро охорону та рац≥ональне використанн¤ степ≥вФ, де запровадити пон¤тт¤ про УстепФ та закласти основи державноњ пол≥тики, направленоњ на в≥дтворенн¤, управл≥нн¤ й охорону степ≥в. —юди ж включити розд≥ли щодо запровадженн¤ ≥нвентаризац≥њ та мон≥торингу степ≥в; розширенн¤ мереж≥ природно-запорв≥дного фонду степовоњ зони ”крањни (з внесенн¤м в≥дпов≥дних зм≥н до «акону про ѕ«‘), регламентац≥њ заход≥в щодо покращанн¤ стану попул¤ц≥й зникаючих степових вид≥в флори та фауни, охорони, рац≥онального використанн¤, в≥дновленнн¤ та примноженн¤ степ≥в; зупиненн¤ безгосподарськоњ д≥льност≥ знищенн¤ степових природних комплекс≥в; державного регулюванн¤ метод≥в сталого веден¤ с≥льського господарства, повТ¤заного ≥з збереженн¤м степових природних комплекс≥в; передбачити у закон≥ розвиток рекреац≥йноњ та туристичноњ галуз≥ у степовому рег≥он≥.
“ерм≥ново внести зм≥ни до «емельного кодексу, ¤кий квал≥ф≥куЇ степи ¤к Уземл≥, непридатн≥ дл¤ с≥льськогосподарського виробництваФ, Удеградован≥ земл≥Ф, «акону ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовища ”крањниФ, внести зм≥ни до проекту «акону ”крањни Уѕро ландшафтиФ, внести зм≥ни до «акону Уѕро охорону земельФ.
Ќакласти моратор≥й на зм≥ну ц≥льового призначенн¤ земель ус≥х форм власност≥, зайн¤тих природними степовими комплексами, при розробц≥ рег≥ональних схем еколог≥чноњ мереж≥ областей степовоњ та л≥состеповоњ зон, прид≥л¤ти увагу степовим та ≥ншим д≥л¤нкам, вкритих степовою рослинн≥стю.
–озробити проект державноњ програми У—тепи ”крањниФ, у ¤к≥й затвердити показники оптимальноњ частки степових земель дл¤ областей степовоњ ≥ л≥состеповоњ зони, розробити пор¤док под≥лу степ≥в на категор≥њ, а також вид≥ленн¤ особливо ц≥нних степових д≥л¤нок з в≥дпов≥дним режимом використанн¤, п≥дготовити нац≥ональну (м≥жгалузеву) програму з л≥сорозведенн¤, розробити рег≥оанальн≥ системи л≥сорозведенн¤ ≥ рекомендац≥њ щодо њх реал≥зац≥њ. ѕередбачити ф≥нансуванн¤ державноњ програми У—тепи ”крањниФ за розд≥лами.