Протокол
робочої наради по обговоренню питань щодо збереження полезахисних лісових насаджень та відтворення лісів у степовій зоні України

 

Протокол
робочої наради за круглим столом
під головуванням заступника Міністра М. Мовчана,
присвяченій обговоренню питань щодо
збереження полезахисних лісових насаджень та відтворення лісів у степовій зоні України

Місце проведення: Мінприроди, Орхуський центр.
Дата і час проведення: 03.11.2009, 15.00.

Присутні:
Мовчан Микола Михайлов, заступник Міністра охорони навк. прир. середов
Ведмідь Микола Максимов, заступник Голови Держкомлісгоспу, к. с-г. н.
Вакулюк Павло Гаврилович, член товариства лісівників України, професор
Ткач Віктор Петрович, дир. УкрНДІЛГА, д. с-г. н., проф., чл.-кор.УААН
Сірик Андрій Андрійович, голова Товариства лісівників Миколаївської обл., к. с-г. н. чл.-кор. УААН
Захарченко Іван Іванович, начальник Кіровоградського облупр ЛМГ
Паламарюк Петро Михайлов, начальник Миколаївського облупр ЛМГ
Юхновський Василь Юрійов, дир. НДІ лісівництва НУБіП України д. с-г. н.,
проф.Малюга Володимир Микол., доцент к-ри лісової меліорації і оптимізації лісоаграрн. ландшафтів НУБіП України,
к. с-г. н.Гладун Григорій Борисови, зав. лаб. лісових культур та агролісомеліорації УкрНДІЛГА
Лавров Віталій Васильович, зав. лаб. ландш. екосистем Ін-ту агро екосистем
Петрук Віктор Іванович, заступник Голови Держкомзему
Тарасенко Володимир Олекс, начальник відділу Мінприроди
Кобилянський Казимир Стан, головний спеціаліст Мінприроди
Головач Олег Федорович, головний спеціаліст Мінприроди
Василюк Олексій Володим., заступник голови НЕЦУ
Сіренко Ігор Павлович, Голова НЕЦУ
Головашкін Валерій Анатол., виконавчий директор «Intern. education consult».
Попович Павло Борисович, ДЗДЕА, доцент, адвокат

Протокол вів О. Головач

Слухали:

М. Мовчан відкрив нараду і запропонував затвердити наступний порядок денний:
1. Сучасний стан полезахисних лісових смуг в Україні та шляхи його покращання.
2. Сучасний стан справ у залісенні у степовій зоні України.


Сучасний стан полезахисних лісових смуг в Україні та шляхи його покращання.


В. Тарасенко: значною мірою полезахисні лісові смуги (ПЗЛС) втрачено. На сьогоднішній день не визначено, хто має утримувати ПЗЛС та відповідати за їх стан (служби ДКЛГ чи Мінагрополітики). Зачитав пропозиції Держкомлісгоспу та Полтавської ОДА, які були вислані електронною поштою всім організаціям, представники яких сьогодні беруть участь у нараді.
Держкомлісгосп запропонував:
1. Полезахисні лісові смуги закріпити за виробниками сільськогосподарської продукції шляхом:
передачі у власність замкнених земельних ділянок, зайнятих полезахисними смугами загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств;
передачі у користування на умовах оренди із встановленням мінімальної плати за землю.
2. Полезахисні лісові смуги, що безпосередньо прилягають до лісових масивів лісогосподарських підприємств, надати їм у постійне користування із встановленням відповідного земельного сервітуту для суміжних власників і землекористувачів на безперешкодний доступ та право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху для забезпечення належної охорони та догляду за полезахисними лісовими смугами
Полтавська ОДА, з метою спрощення процедури передачі ПЗЛС землекористувачам, пропонує ініціювати внесення змін до ст. 225 Земельного кодексу України та ст. 4 Лісового кодексу України.
М. Ведмідь: ПЗЛС є землями лісового фонду, при цьому землями с/г призначення, але не с/г угіддями. Потрібен договір між с/г виробником та РДА. ПЗЛС перебувають у землях запасу, це не землі лісогосподарського призначення, на них поширюється право аренди. Згідно з лісовим кодексом можна передавати до 5 га ПЗЛС у приватну власність. Зараз їх “навісили” агролісгоспам. Слід провести інвентаризацію ПЗЛС.
М. Мовчан: потрібні кошти; хто виконає інвентаризаційні роботи?
М. Ведмідь: можна залучити спеціалістів-лісовпорядників.
М. Мовчан: можна використати матеріали проектів, виконаних раніше. Адже були зроблені відповідні картографічні роботи. Зараз на це грошей не дадуть. Кожна ПЗЛС має свою функцію і у договорі аренди слід зазначити, які роботи слід виконувати.
А. Сірик: по закону, той хто приймає ПЗЛС має вести лісове господарство. Тому слід передавати ПЗЛС разом з проектом.
М. Мовчан: розповів як у Німеччині ПЗЛС закріплені за фермерами у межах їх с/г угідь.
В. Тарасенко: де взяти кошти на інвентаризацію?
М. Ведмідь: це мають бути кошти місцевого бюджету. Є місцеві екологічні фонди які формуються за рахунок зборів від втрат лісогосподарського та с/г виробництва. Кошти від цих зборів податки на землю, гроші багатьох сільрад лежать на депозитах. Треба готувати відповідні пропозиції, що будуть розглянуті на сесіях облрад.
В. Ткач: На сьогодні сільрадами не використано 20 млн гривень.
В Петрук: ПЗЛС знаходяться на землях колишніх с/г підприємств, що не були розпайованими. Механізм їх передачі юридично не впорядкований. Згоду на їх використання дають загальні збори КСП, а колгоспів немає. Інвентаризацією можуть займатися відповідні ліцензовані структури, їх є біля 3.000, є Інститут землеустрою, збереглися карти. Сільради мають 680 млн. грн. із штрафів за неправильне використання земель. Проте, відповідно до чинного законодавства кошти із збору за втрати лісогосподарського і сільськогосподарського виробництва можна спрямувати на створення нових полезахисних насаджень, але не на інвентаризацію.
М. Мовчан: щоб зараз посадити ПЗЛС потрібні відповідні зміни до чинного законодавства, програми, проекти. Конкретні структури мають відповідати за роботу та садити дерева. Можливо, це будуть комунальні служби. Давайте реальні пропозиції. Зараз фактично є латифундисти, які використовують с/г угіддя. Світовий досвід показує: найбільше продукції поступає від крупних виробників. ПЗЛС працюють і на їхні прибутки, нехай беруть лісосмуги в аренду та доглядають за ними.
М. Мовчан В Петруку: що має аграрій від лісосмуги? Користь. ПЗЛС передати фермерам, а ті що прилягають до лісу – лісникам.
М.Ведмідь: за даними Ін-ту землеробства ми маємо 80-90 тис га еродованих земель, збитки від ерозії складають $ 3 млрд. Щорічно ми втрачаємо 2-3 см родючого грунту. В Україні 30% світового запасу чорноземів, треба рятувати землю. Разом виробимо рішення, виходячи із державницьких позицій. Залуження та залісення є апробованими методами збереження грунтів..
П. Вакулюк: де знайти фахівців з агролісомеліорації?
М. Ведмідь: це зроблять лісівники. Їх кваліфікацію треба підвищити у ВНЗ с/г профілю, де є кафедри агро- чи лісомеліорації. Щоб садити лісові культури у Степу, треба вивчати степові грунти.
В. Головашкін: у свій час “Укрдержліспроекту” не проплатили гроші за роботу. А вони є – із відшкодувань за втрати земель. Кошти в бюджет країни своєчасно не проплатили за оренду та вилучення лісових земель, оскільки до Укрдержліспроекту майже не надійшла інформація з лісгоспів про надані в оренду та вилучені землі. Укрдержліспроект мав би нарахувати втрати та збитки згідно постанови Кабміну 1997 року. Методики (єдиної) для розрахунку збитків нема й понині. На це вже звертало увагу КРУ. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва перераховують до сільрад (60%), райдержадміністраціям (20%), облдержадміністраціям (20%).Ці кошти Укрдержліспроект має контролювати у процесі надання погоджень лісгоспами на оренду та вилучення земель (стосовно лісогосподарського виробництва, які в оренді та знаходилися, до вилучення у віданні лісгоспів).Збитки мають перераховуватися постійному лісокористувачу, але їх майже ніхто в Україні не перераховує, так як і втрати. Щоб розраховувати як слід і втрати і збитки потрібно, щоб Укрдержліспрпоект терміново вивести зі складу Держкомлісгоспу і передати його до Мінекономіки (колись навіть були пропозиції передати його до Мінприроди, але це, очевидно, затратно).Тоді весь рух лісових земель і, відповідно, коштів буде на поверхні. Щодо направлення коштів з втрат на лісорозведення, то це треба законодавчо закріпити (погодити структуру бюджетного асигнування з лісорозведення, в т.ч. на розпайованих землях, з місцевих бюджетів з врахуванням втрат). Слід передати Укрдержліспроект Мінекономіки і кошти будуть. Мінприроди їх не дасть. А землі, де можна садити ПЗЛС, можуть бути розпайованими.
М. Ведмідь: збитки відшкодовують постійному лісокористувачу, а за втрати перераховують до бюджету. Краще було б спрямувати їх до лісгоспів.
М. Мовчан: надайте відповідні пропозиції.
М. Ведмідь: кошти є у Радах. Можна передати ПЗЛС землекористувачам, до 5 га – у приватну власність
В Петрук: “за”, але хто є власником землі під ПЗЛС? До до 5 га – у приватну власність. ПЗЛС виконує функцію захисту, нехай державні підприємства візьмуть ліс і землю під ними.
М. Ведмідь: А.Близнюк (Полтавська ОДА) пропонував залишки коштів на рахунках сільрад спрямувати у обласні бюджети. Треба переглянути статтю 209 ЗК України (Використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва) у частині спрямування коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у таких розмірах: Автономній Республіці Крим, обласним радам – більше , а cільрадам - 15 відсотків. Використання цих коштів на інші цілі не допускається, їх не можна спрямувати на обліки.
В Петрук: є пропозиції щодо спрямування цих коштів на ПЗЛС; їх вносив ДКЛГ, а Мінекономіки готувало проект.
В. Тарасенко: аренда лісосмуг? Хто їх візьме?
В Петрук: землі під ПЗЛС та с/г угіддя поруч закріплені за різними користувачами.
П. Паламарюк: ПЗЛС закріплені за різними користувачами, що межують з ними розпорядженнями райДА.
М. Мовчан: нехай землекористувачі частину прибутків (з додаткового врожаю) спрямують на догляд за ПЗЛС. Потрібні зміни до Земельного та Бюджетного кодексів. Розробити та доповісти.
М. Ведмідь: для того, щоб лісосмуга виконувала свої функції, користувач має скласти договір з ЛГП та прийняти виконані роботи.
М. Мовчан: необхідно відновити агролісомеліоративні станції
В. Ткач: Укрдержліспроект підтримує цю пропозицію.
М. Мовчан: прошу підготувати необхідні матеріали стосовно АЛМС до березня 2010 року.
М. Ведмідь: існує генеральний план протиерозійних заходів, що був розроблений у 1970-х роках. У архіві “Укрдержземпроекту” збереглися готові документи. Все передбачено та пораховано. Потрібна відповідна постанова КМУ, фінансування “Укрдержземпроекту”, який залучить необхідні структури та поновить старі проекти. У системі Мінагрополітики має бути відновлена агролісомеліоративна служба та проведена інвентаризація ПЗЛС.
В Петрук: зараз кожна ділянка землі має власника. Як бути у нових умовах?
М. Ведмідь: узгоджувати і садити лісосмуги там, де потрібно.
А. Сірик: ПЗЛС є меліорантом. Щоб закріпити або передати в аренду слід керуватися Законом України “Про меліорацію”. Є три пропозиції:
1. Треба зобов’язати землекористувачів прийняти ПЗЛС в аренду.
2. ПЗЛС площею до 5 га передавати у приватну власність.
3. Слід зацікавлювати тих, хто посадить ПЗЛС. Наявність ПЗЛС дасть добавку врожаю зернових 2-3 ц/га. Це норматив, що є основою для введення коефіцієнту при визначенні податку на землю. Податок на землю збільшують для тих, хто не утримує ПЗЛС. “Херсонліс” має відповідні викладки.
М. Ведмідь: у Шотландії землевласник повинен мати лісові насадження, інакше не отримає дотації.
В. Ткач: при визначенні податку на землю слід враховувати, крім зазначеного вище коефіцієнту, грошовий еквівалент втрат гумусу.
А. Сірик: у 1980-1990 рр. “Ліспроект” по півдню УРСР розробив відповідні проекти. У архівах “Ліспроекту” збереглися ці матеріали. Мінприроди має їх витребувати. Розроблена Інструкція про інвентаризацію та впорядкування ПЗЛС.
В. Юхновський: 4 кафедри НУБіП у 2004 р. розробили “Інструктивні вимоги до впорядкування ПЗЛС”. До 20.12.09 можемо їх надати.
А. Сірик: ці матеріали потрібно доопрацювати та спростити.
М. Мовчан: Держкомзему разом з Мінприроди потрібно доопрацювати проекти агролісомеліоративного устрою, що були розроблені у 1980 рр. для кожного с/г підприємства. Не всі землі передано у власність, частину зарезервовано. Потрібно розробити 2 програми: впорядкування ПЗЛС, що збереглися до березня 2010 р. та посадки нових ПЗЛС до квітня 2010 р..
А. Сірик: землі, що зарезервовані під посадку нових ПЗЛС є землями РДА. Служба агролісомеліорації має бути при РДА. Тоді все буде зрозуміло: замовляє і контролює РДА, виконавець – ЛГП, через договір. Фінансування за кошти АПК, що не були використані агролісомеліоративні заходи (70-ф програма створення лісозахисних насаджень). Мінприроди звертається до Мінагрополітики щодo аналізу ефективності та поквартальній звітності використання коштів на ПЗЛС та аналізує Бюджетний кодекс у частині податку на землю. Кошти мають бути використаними на відтворення, частина з них – на агролісомеліоративні заходи. Треба переглянути Бюджет на 2010 рік.
І. Сіренко: додаток до 1 пункту : “із забороною зміни цільового призначення”.
П. Попович: фермер, колишній лісник, отримав неякісну землю. Він хоче засадити її лісом, але не може отримати погодження та замовити проект. Фактично він стає правопорушником. Потрібно розробити механізм, що дозволить фермерам створювати ліси на своїй землі.
А. Сірик: це зміна цільового призначення земельної ділянки.
В. Петрук: в Україні 1 млн 414 тис. га деградованих земель. Згідно рекомендацій вони можуть бути залісненими. Якщо вони не в цій категорії, але малопродуктивні, то можна замовляти проект залісення.
П. Попович: ми спостерігаємо природне залісення у Поліссі. Як бути фермерам, що хочуть вирощувати ліс? Хто виготовить документи? Хто затвердить проект лісокультур? Ці питання треба вирішувати.
П. Вакулик: у Житомирській обл. 45.000 га самозаліснилися. По цій проблемі потрібна спеціальна нарада.
В. Лавров: Інститут агроекології підтримує ДКЛГ. У агроландшафтів багато господарів, але орієнтиром зараз є конструювання оптимальних ландшафтів. Обговорюються просторовий розвиток ландшафтів Європи, спільна концепція управління ландшафтами.
П. Вакулюк: у Житомирській обл. 45.000 га самозаліснилися. По цій проблемі потрібна спеціальна нарада.
В. Лавров: Інститут агроекології підтримує ДКЛГ. У агроландшафтів багато господарів, але орієнтиром зараз є конструювання оптимальних ландшафтів у співпраці. Обговорюються просторовий розвиток ландшафтів Європи, спільна концепція управління ландшафтами.
П. Попович: Для вирішення цього завдання пропоную провести нараду з питань лісорозведення на землях, переданих у приватну власність в міністерстві, на яку запросити представників усіх зацікавлених сторін, в першу чергу представників громадських організацій екологічного спрямування і приватних власників землі, які хочуть займатися лісорозведенням.


Сучасний стан справ у залісенні у степовій зоні України.


В. Тарасенко: Мінприроди останнім часом отримує скарги від населення та громадських організацій щодо порушення норм природоохоронного законодавства при залісенні у Степу. Ми готуємо та надсилаємо нашим територіальних органам відповідні доручення стосовно недопущення залісення земельних ділянок на яких зростають види рослин занесені до Червоної книги України і вимагаємо від наших територіальних органів здійснювати ботанічні обстеження ділянок під залісення. Найбільш достовірні ботанічні обстеження щодо наявності видів рослин занесених до Червоної книги України можна здійснити весною або влітку. Це стримує виконання завдань передбачених Указом Президента України № 995/2008 щодо досягнення оптимальної лісистості в державі. Лісогосподарські підприємства надсилають до Мінприроди скарги на наші територіальні управління про зрив планів заліснення в південних областях України в зв'язку з тим, що територіальні органи Мінприроди не погоджують матеріали відведення земельних ділянок під залісення. Таким чином, виникла проблема суть якої полягає в тому, що з метою збереження в південних районах с/г земель від ерозій та виконання завдань передбачених Указом Президента України необхідно створити нові лісові насадження, які почали створювати на землях де збереглися залишки природної степової рослинності і де зростає третина видів рослин занесених до Червоної книги України. Необхідно зберегти залишки степів (в Україні їх було 40%, лишилося – 3) водночас виконати Указ Президента України .
П. Вакулюк: у Степу лісу не буде, треба садити ПЗЛС.
О. Василюк: практично не лишилося рівнинного степу у цих 3% території практично усі “червонокнижні” спепові види рослин. На жаль, степові балки відносять до деградованих земель. Краще б залісити колишні поля. По одному лише випадку у Токмацькому р-ні Запорізької обл. розміри збитків за знищення “червонокнижних” видів досягають 1 млн грн. Поки що зупинити лісорозведення у Степу не можна. Але, має бути конструктивне вирішення питання: перед створенням лісових ділянок тут провести відповідні дослідження. Попередня практика була: визначити ділянки під залісення у 2 зимові місяці. Потрібно це робити у весняно-літній період, коли спеціаліст-ботанік може визначити види трав’яних рослин, за кошти тих, хто заліснює. Проведення обстеження на предмет виявлення видів з ЧКУ є обов’язковим.
І. Сіренко: Миколаївському облуправлінню лісового та мисливського господарства передали список 150 територій, перспективних для залісення. Слід зробити відповідну інвентаризацію та визначитися: ділянка йде під залісення, чи під створення ПЗТ. Адже в Україні ПЗФ менший у 2,5 рази, ніж у Європі.
М. Ведмідь: не потрібно заліснювати степові ділянки, де є види, занесені до ЧКУ, особливо, ендеміки. Залісенню передує погодження відповідних документів органами Мінприроди та ще близько 5 організацій. Потрібно обстежити перспективні ділянки, зразу ж визначитися з їх призначенням. Якщо перспективні для ПЗФ – зарезервувати. Кошти для обстеження має дати Мінприроди з екологічного фонду. Не потрібно заліснювати цінні природні території, але зберігати їх треба відповідно до чинного законодавства. Земельна ділянка ще не відведена під залісення, чому ж лісогосподарське підприємство має сплачувати за обстеження території? Таке обстеження повинно бути комплексним. На сьогодні є державні акти на 220 тис. га, які пропонуються під залісення.
І. Сіренко: на жаль, є випадки залісення ділянок і без державних актів.
М. Ведмідь: якщо земельна ділянка передана лісникам, то має бути відповідний проект. Ми хочемо робити, як краще. В лісах Держкомлісгоспу створено понад 3 тис. територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальною площею 1,1 млн.га. Проте зростання частки заповідних територій здійснюється переважно за рахунок лісів, що не сприяє збереженню біорізноманіття інших унікальних природних територій, в тому числі природних степових ландшафтів, не вкритих лісовою рослинністю. Даний процес повинен проходити з дотриманням у відповідності та при чіткому дотриманні Закону України «Про природно-заповідний фонд», лісового законодавства, з врахуванням економічних та соціальних складових..
І. Сіренко: пропоную ввести термін “степистість” паралельно з терміном “лісистість”. У Верховній Раді вивчають проект Закону “Про ландшафти”.
В. Головашкін: треба створити міжвідомчу групу та розробити проект Закону України та проект Програми про відтворення (відновлення) Степу.
В. Тарасенко: розроблені “Методичні рекомендації щодо екологічної оцінки ділянок степової зони України на яких планується створення штучних лісових насаджень“ Методичні рекомендації електронною поштою розіслані учасникам наради. Велике прохання їх опрацювати та дати свої пропозиції.
П. Попович: потрібно спростити процедуру залісення, залуження для землевласника. Нехай це буде територія іншого природоохоронного призначення (значення).
А.Сірик: обов’язково треба провести інвентаризацію перспективних для залісення земельних ділянок. Для чого садять ліс у Степу? Тут потрібні ПЗЛС, що виконують меліоративні функції. Є Закон Про прибережні лісосмуги. У Миколаївській обл. ці землі не винесено в натурі. По кожній області треба розробити план регіональної системи лісосмуг.
О. Василюк: 1/3 видів, занесених до ЧКУ – із Степу. Колосальні площі степових ділянок передано під залісення. Багато є прикладів порушень природоохоронного законодавства при залісенні степових ділянок. Буває, що помилки виправляють, наприклад у Токмацькому районі Запорізької обл. Потрібно передавати ділянки під залісення виключно після обстеження їх дипломованими фахівцями-ботаніками та зоологами.
В. Ткач: ця проблема є актуальною. Потрібен механізм, що забезпечить дотримання норм чинного природоохоронного законодавства під час залісення у Степу. Є багато проблем. Згадайте про функції лісу у долинах річок. Треба відновлювати байрачні ліси, створювати ліси там, де були ПЗЛС. Нормативи лісистості були розроблені у УкрНДІЛГА і вони науково обґрунтовані.
М. Мовчан: необхідно звернутися до Держкомзему, Держкомлісгоспу, територіальних органів Мінприроди, та науковців щоб проаналізувати історію того, що ми обговорювали та спільно з науковцями до 20.12.2009 підготувати пропозиції щодо вирішення піднятих на нараді проблемних питань.

Голова М. Мовчан

Секретар О. Головач

 

По материалам http://www.lesovod.org.ua/

[Наверх]

 


Сайт создан в системе uCoz